Юриспруденція

Доброго дня, Галино! Згідно з ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого для її прийняття строку (6 місяців) він не заявив про відмову від неї. Тобто, в даному випадку закон встановлює правову презумпцію прийняття спадщини тією особою, яка постійно проживала в одному житловому приміщенні разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Такими, що прийняли спадщину вважаються також малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, якщо не було подано заяву про відмову від спадщини у порядку, встановленому цивільним законодавством. Оформлюючи своє право на спадщину, такий спадкоємець зобов’язаний підтвердити факт постійного проживання разом із спадкодавцем. Доказами можуть бути: 1) довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; 2) копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; 3) реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживає разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (в період 6 місяців після смерті спадкодавця); 4) інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем, зокрема, доказом може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки спадкодавця тощо. Ці положення Цивільного кодексу є новітніми. До 01.01.2004 р., згідно раніше діючого ЦК, спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Тобто, раніше особа могла проживати окремо і їй достатньо було хоча б декілька разів сплатити податки за будинок або квартирну плату, і вона вважалася такою, що фактично вступила у володіння чи управління будинком. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном та постійного проживання зі спадкодавцем можуть бути: 1) довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця прожи¬вав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодав¬ця; 2) довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі за обов'язковим страхуванням, квитанція про сплату податку, страхового платежу; 3) копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; 4) запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний у спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця; 5) інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в уп¬равління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може та¬кож бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних папе-рів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (техніч¬ного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім’я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців. За більш детальною інформацією щодо прийняття та поділу спадщини звертайтесь в юридичну асоціацію „Константіс” за тел. (0362) 43-80-94.

Доброго дня, Юлію! Підставою виникнення авторського права на твір є факт його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Тобто, для отримання правової охорони твору немає необхідності здійснювати його державну реєстрацію чи будь-яке інше оформлення, він не потребує спеціальних експертиз, а також виконання будь-яких інших формальностей. Особа, яка має авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах. Порядок державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756. Згідно з цим Порядком державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Міністерством освіти і науки в особі Державного департаменту інтелектуальної власності. Заявка на реєстрацію авторського права на твір повинна містити: 1) заяву (викладену українською мовою, що складається за встановленою формою); 2) примірник твору (оприлюднений чи не оприлюднений) у матеріальній формі (для літературних письмових творів – в друкованому вигляді мовою оригіналу на паперовому або електронному носії; 3) документ, що свідчить про факт i дату оприлюднення твору (за наявності); 4) документ або копію документа про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права, або копію документа, що підтверджує наявність пільг; 5) документ про сплату збору за оформлення i видачу свідоцтва або копію документа, що підтверджує наявність пільг; 6) довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка подається довіреною особою. Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво. Більш детальну інформацію щодо сплати зборів, розгляду заявки та видачі свідоцтва Ви можете отримати в Державному департаменті інтелектуальної власності за адресою: вул. Урицького, 45, м. Київ.

Доброга дня, Аліна. Право батька на відмову від своїх дітей законодавством України не передбачене. Законодавством передбачено позбавлення батьківських прав шляхом подачі Вами позову з негативною характеристикою Вашого колишнього чоловіка, і даний позов він визнає павністю. Але це не позбавить його обов"язку утривати Ваших спільних дітей.

Доброго дня, Олександре! Для того, щоб дізнатись, чи можна в цьому році пройти стажування в приватного нотаріуса, Вам потрібно звернутись в Управління юстиції в Рівненській області.

Доброго дня! Зміст права власності складають три правомочності – володіння, користування і розпорядження. Власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. Право володіння означає, що власник має право володіти річчю (майном), тобто має юридичну закріплену можливість фактично управляти, панувати над річчю (майном), а також можливість впливати на неї у будь-який момент, здійснювати щодо неї свою волю. Право розпорядження означає юридично забезпечену можливість встановлювати, змінювати, припиняти юридичну долю речі (майна), тобто закріплює абсолютну владу власника над річчю (майном), що може полягати навіть у відчуженні або знищенні речі (майна).

Доброго дня, Альона Миколаївна! Особам, які обіймають посади, визначені чинним законодавством як педагогічні та науково-педагогічні, виплачується надбавка за вислугу років. Порядок виплати надбавки за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 78 від 31.01.2001р. Цим Порядком не передбачено зарахування до педагогічного стажу, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, як часу навчання в педагогічному училищі, так і часу навчання в будь-якому іншому педагогічному закладі освіти (в т.ч. аспірантурі, докторантурі тощо). Крім того, стосовно часу роботи піонервожатою в інтернаті, то зазначеним Порядком до стажу педагогічної роботи зараховується лише час роботи на посаді старшого піонервожатого у період до 1 квітня 1991 року.

Доброго дня, п. Данилів! Відповідно до п. 4 Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882 «Питання стипендіального забезпечення» академічні стипендії призначаються за результатами навчання та виявленою при цьому успішністю, а соціальні – на підставі нормативно-правових актів на отримання державних пільг і гарантій для окремих категорій громадян. У підпункті 2 п. 6 зазначеного Порядку передбачено призначення соціальних стипендій студентам і курсантам з числа осіб, яким відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” гарантуються пільги під час призначення стипендії. Якщо студент, віднесений до зазначеної категорії за результатами семестрового контролю має середній бал успішності нижчий ніж 7 за дванадцятибальною або нижчій ніж 4 за п'ятибальною шкалою оцінювання і, відповідно, втратив право на призначення академічної стипендії, йому обов'язково призначається соціальна стипендія, яка становить 100% мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії. Статтею 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи надаються пільги і компенсації, зокрема п. 26 цієї статті передбачено вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою підвищеної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Законом України від 12.01.2005 року № 2321-ІV «Про внесення зміни до статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який набрав чинності з 01.01.2006 р. передбачено, що пільги, визначені пунктом 26 цієї статті поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. З Вашого питання зрозуміло, що соціальну стипендію Ваш син отримував відповідно до частини другої ст. 20 – як неповнолітня дитина громадянина, віднесеного до категорії 1 (батько – ліквідатор І категорії) і, отже, з настанням повноліття (18 років), він втратив право на отримання такої пільги.

Доброго дня, Оксано. Ви маєте право на соціальну допомогу. Для призначення соціальної допомоги, уповноважений представник, тобто Ви, подаєте до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання такі документи: 1. Заяву; 2. Документ, що посвідчує особу, тобто копія відповідних сторінок паспорта та Ваш ідентифікаційний номер; 3. Довідку про склад сім’ї; 4. Декларацію про доходи та майно (заповнюється на підставі довідки про доходи кожного члена сім’ї); 5. Довідку про наявність та розмір земельної частки (паю). Ви також можете подати такі документи для призначення тимчасової допомоги до органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання: 1. Заяву за формою, затверджену Мінпраці; 2. Копію Свідоцтва про народження дитини; 3. Довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) дитини; 4. Довідку про реєстрацію місця проживання (перебування) одержувача. А також додатково подається, в залежності від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, наприклад, ухилення чи матеріальна неспроможність одного із батьків сплачувати аліменти, а саме: рішення суду (копія виконавчого листа) про стягнення з батька аліментів на дитину; довідку з Державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним із батьків протягом шести місяців, що передує місяцю звернення.

Доброго дня, Тетяно. Стосовно несплати аліментів, то виконавча служба має запропонувати Вашому колишньому чоловікові добровільно сплатити борг. Якщо він цього не робить і має якесь майно у власності, виконавча служба робить опис цього майна і виконує дії для накладання арешту на нього. Згодом майно продають через аукціон, а виручені кошти йдуть на погашення боргу. Якщо у Вас є дані про те, що колишній чоловік умисно ухиляється від сплати аліментів, маючи змогу працювати, або має “тіньові” заробітки, дані факти потрібно викласти у заяві на ім’я начальника місцевої виконавчої служби за місцем проживання боржника з проханням, щоб виконавча служба порушила клопотання перед органами внутрішніх справ про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за умисне ухилення від сплати аліментів. Згідно зі ст.164 Кримінального колексу України за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачена кримінальна відповідальність – максимальна у вигляді обмеження волі строком до двох років. В ситуації з квартирою звертаю Вашу увагу на те, що згідно ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім’ї. Варто зауважити, що за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування. Майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається, як правило, лише за його згодою. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Стосовно погроз вбивством на Вашу адресу, суд вирішувати дане питання не буде, тому раджу Вам звернутися з відповідною заявою в прокуратуру. За детальнішою інформацією звертайтесь до юристів нашої асоціації за адресою: вул. Жуковського, 39, м. Рівне.