Таку картину можна було побачити під час економічної кризи в Ісландії, Угорщині та багатьох інших країнах. Тільки не в Україні.

У нас за весь 2009 рік на знак протесту було розбито два вікна: в одному з банків Запоріжжя і львівській кредитній спілці. Хоча причин обурюватися в українців не менше.

"Для європейця посягання на його матеріальний статок - серйозна образа. В Європі люди масово протестують проти неправильної фінансової та регуляторної політики. Ми ж, навпаки, ставимо чужі інтереси вище власного добробуту", - констатує голова Міжнародної ліги захисту прав громадян України Едуард Багіров.

До початку 2010 року, за оцінками експертів, в країні налічувалося близько 5 млн. українців, які стали жертвами "фінансових банкрутів". Ці люди довірили свої заощадження не пірамідам, а цілком легальним організаціям: банкам, кредитним спілкам і страховим компаніям. Загальна сума збитку, завданого недобросовісною діяльністю або відвертими махінаціями, перевалює за 12 млрд. грн.

Як відомо, під держгарантії підпадають лише кошти фізосіб, але Фонду гарантування вкладів на всіх банківських вкладників не вистачить. Розмір фонду на 1 грудня 2009 року становив 4,226 млрд. грн., А тільки НадраБанк винен фізособам 6,5 млрд. грн. Вкладникам-юридичним особам, особливо представникам малого та середнього бізнесу, клієнтам прогорілих кредитних спілок та страхових компаній повернення кровних навряд чи світить.

Не допоможуть у цій ситуації ні зв'язки, ні становище. Приміром, за даними експертів, серед постраждалих страховиків компанії "Страхові традиції" і "Галактика", клієнтів союзів "Акорд" та "Християнська злагода" було близько ста співробітників Генеральної прокуратури і податкової адміністрації. Кошти з НадраБанку досі намагаються вилучити банкіри, які займають посади в правлінні або очолюють департаменти в найбільших приватних і державних банках країни.

Пізнє попередження

Киянин Сергій Лямець виграв суд у СК "Страхові традиції" в листопаді 2009 р. Судове рішення йому мало чим допоможе: потрапивши у ДТП зі збитком в 46 тис. грн., він вже не розраховує на виплату - до початку процедури ліквідації СК в листопаді в головному офісі компанії не залишилося навіть меблів, яку теоретично можна було б продати, щоб частково розрахуватися з клієнтами. Держфінпослуг, що регулює діяльність СК, на всі його скарги відповідає: "Правоохоронні органи сповіщені для вжиття заходів, передбачених чинним законодавством".

Сергію ще пощастило: він вчасно дізнався, що з його СК справи погані, і став у чергу офіційних потерпілих. Це дає хоч невелику надію на отримання компенсації в майбутньому. "За законом на формування списків постраждалих відводиться один місяць з початку банкрутства і два місяці з початку ліквідації", - розповідає екс-ліквідатор страхової компанії "Професійний захист" В'ячеслав Черняховський. Тим часом не менше половини клієнтів невдалих фінансистів навіть не знали, що "Страхові традиції" банкрутують або що в СК "Галактика" введена тимчасова адміністрація.

Не краща ситуація і з клієнтами кредитних спілок. За даними Держфінпослуг, до січня 2010 року тимчасова адміністрація працювала у трьох установах, що мали філіальні мережі по всій країні. "Якщо в кредитній спілці введена тимчасова адміністрація, то справа, швидше за все, закінчиться закриттям установи. Тому що з нинішньою законодавчою базою проблеми, що доводять до введення тимчасового адміністратора, виникають через махінації. Але якщо гроші розкрадені, що може зробити тимчасовий адміністратор? " - Запитує президент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Петро Козинець.

Приклад заразний

За прогнозами Міжнародного центру перспективних досліджень, у 2010 році фінансову систему України чекають ще дефолти. Банкрутства загрожують низці середніх і навіть великих банків. В Асоціації страхувальників України зазначають, що незабаром громадянам слід чекати нових крахів і серед страховиків. "Деякі СК зараз масово відмовляють громадянам у виплатах і просто обманюють клієнтів", - говорить голова асоціації Леонід Хорін. Не виключено, що до осені в країні збанкрутують близько десяти кредитних спілок. Вже сьогодні в НАКСУ бідкаються, що деякі з їхніх членів перестали платити внески до стабілізаційного фонду об'єднання.

Майбутнім фінансовим труднощам сприяє відсутність жорстких дій з боку влади. Наприклад, у грудні 2008 року Володимир Стельмах рекомендував звертатися зі скаргами до його відомства, яке просто ігнорувало скарги українців. У червні 2009 року Віктор Суслов обіцяв, що санкції торкнуться близько 200 СК. Але на 1 січня 2010 року його відомство ввело тимчасову адміністрацію лише в одній страховій компанії.

Але головний ризик, до якого може призвести ситуація у фінсекторі, це можливість дефолту великих державних структур. "Кожного разу криза відбувається у сфері, що має великий рейтинг довіри громадян. За логікою, збанкрутувати можуть структури, репутація яких взагалі не повинна викликати сумнівів, - найбільші державні або напівдержавні установи", - застерігає Едуард Багіров. На думку експерта, в зоні ризику опиняться держбанки і навіть Пенсійний фонд.

Маргарита Ормоцадзе