Постійне підвищення платіжними системами комісій за розрахунки за картами всередині України змусило учасників ринку розробити схему створення національного клірингового центру. Він підкорятиметься Нацбанку і повинен забезпечити зниження тарифів.

В розпорядженні Комерсант-Україна виявився законопроект, що змінює умови роботи платіжних систем в Україні. Ініціатори документа - Національний банк, Асоціація банків-членів платіжної системи ЕМА, Асоціація українських банків та низка банків - пропонують створити Український національний кліринговий центр (УНКЦ). Установа отримає монопольне право здійснювати розрахунки із операцій з використанням платіжних карт українських банків усередині країни.

За даними EMA, карти міжнародних платіжних систем, таких як Visa, MasterCard і AmEx, займають в Україні 90% ринку. При цьому в 2008-2009 роках 99,3% операцій по ним були здійснені усередині країни. В результаті банки були змушені заплатити міжнародним системам за гривневі платежі по їх картах $50 млн у вигляді комісій - майже 0,05% від обсягу платежів (ставки не розголошуються). "Нерезиденти тарифікують послуги в доларах США і євро, і українські учасники не можуть впливати на ці процеси", - говориться в записці пояснення. Зниженню тарифів із розрахунків усередині країни, на думку авторів проекту, сприятиме той факт, що новий центр створить Нацбанк. Засновниками також зможуть виступити асоціації і банки, які працюють з платіжними системами не менше трьох років і не мають податкового боргу.

Створення УНКЦ звільнить банки від необхідності тримати в США і Великобританії депозити на $150 млн як гарантії проведення гривневих розрахунків усередині країни. "Банки поставили питання про створення єдиного карткового простору, тому що міжнародні платіжні системи диктують свої ціни і умови. В Україні повинні діяти єдині тарифи і не повинно бути демпінгу", - упевнений виконавчий директор з питань платіжних систем і розрахунків НБУ Віктор Кравець. За його словами, 19 українських процесингових центрів продовжать роботу, зміни стосуються лише клірингу із внутрішніх операцій.

За даними НБУ, за два роки кількість банків-членів платіжних систем збільшилась на 19 - до 146, активних карт - зменшилась до 29,1 млн штук. Банки провели операції на 725 млрд грн.

Зміни викликані тим, що платіжні системи створювалися банками як неприбуткові асоціації, а за останні три роки вони підвищили свої комісії на 30-80%. "Українські банки не мають впливу на внутрішньоукраїнські операції. Будь-який банк-учасник може бути у будь-який момент виключений із системи авторизації, клірингу і розрахунків, - зазначає директор Української асоціації банків-членів платіжної системи ЕМА Олександр Карпов.- Навіть усередині своєї мережі емітент не відчуває себе спокійно, оскільки залежить від зовнішніх правил і тарифів". Системи Visa і MasterCard вчора від коментарів відмовилися.

Учасники ринку з ідеєю погодилися частково. "Якщо трансакції не виходитимуть з України, то не треба буде платити комісії і тримати депозити в західних банках, - підкреслює генеральний директор Українського процесингового центру Антон Романчук.- НБУ вже пробував запустити локальний процесинг "Топаз", але він дуже погано працював, і клієнти скаржилися". У Нацбанку обіцяють врахувати помилки. "У Франції локальну систему робили 11 років, але запустили її швидко", - говорить Кравець

За матеріалами Коммерсант-Україна